Протягом десятиліть кубинські домогосподарства мали «Libreta de Abastecimiento», невелику книжечку з раціоном харчування, яка дозволяла їм купувати основні продукти, такі як рис, цукор, боби та рослинну олію, за «дуже субсидованими цінами», оскільки ринкові ціни ніколи не були можливістю для кубинської зарплати.
Ідея полягала в тому, щоб ці базові пайки покривали потреби сім’ї в їжі. Насправді з роками ці обсяги стали настільки малими, що їх було далеко не достатньо, щоб прожити. Людям доводилося отримувати більшу частину їжі іншими дуже дефіцитними та нетрадиційними способами.
Продукти також часто були недоступні або надходили із запізненням, тож продовольча книжка поступово ставала набагато менш важливою у повсякденному житті.
Дуже смішно, як вони зараз говорять про видалення лібрети та представляють це як величезну втрату для кубинців, тоді як це майже нікого більше не хвилює. Пайки стали настільки малими, що ніхто не міг на них покладатися. Більшості кубинців все одно доводилося шукати їжу деінде.
Ми просто хочемо, щоб уся система, яка це створила, зникла.