Бейсбол з'явився на Кубі в 1860-х роках, а до 1878-го острів уже мав професійну лігу. Його рання історія проходить через Гавану й Матансас, перетинає Флоридську протоку та сягає далеко в XIX століття.
27 грудня 1874 року Habana й Matanzas зустрілися в Пальмар-де-Хунко. Матч став віхою, бо про нього збереглися повідомлення преси, зокрема хроніка в El Artista, опублікована чотири дні потому. Він не виник нізвідки: клуби й гравці організовували зустрічі ще до того знаменитого дня.
Однією з ранніх постатей був Естебан Бельян, який грав за Troy Haymakers і New York Mutuals в американській National Association у 1871–1873 роках. Наступні покоління дали Мінні Міньйосо, Тоні Оліву й Луїса Тіанта. Кубинський бейсбол розвивався на острові та в закордонних кар'єрах, а гравці рухалися між обома місцями.
Старі клуби залишили не лише назви. Колекція Baseball Hall of Fame містить керамічну тарілку Almendares, вимпел Habana й чемпіонський перстень Havana Sugar Kings. Там зберігається і м'яч із матчу 1898 року. Ці речі належать історії, давнішій за сучасну національну збірну.
Мова тримає спорт поруч із щоденним життям. Pelota може означати сам бейсбол; pelotero — гравець, а jonrón — хоумран. Розмова переходить від результату до заміни пітчера чи впущеного м'яча, навіть не заходячи на стадіон. Останній аут завершує гру. Неофіційному тренерському штабу кварталу, можливо, знадобиться трохи більше часу.
⚾ Більше кубинського бейсболу, його історії та слів навколо la pelota — у Cuban Spanish Academy.