На Кубі навіть у вашому кварталі є організація, яка займається захистом революції.
Вони називаються CDR, Comités de Defensa de la Revolución. І частина цього «захисту» включала інформування влади про сусідів, діяльність яких вважається контрреволюційною.
Подумайте про це на секунду. Людина, яка вітає вас з добрим ранком, також може допомогти уряду стежити за вами. Вам не обов’язково організовувати повстання, щоб почати думати про те, скільки вам потрібно сказати перед ними.
Це не означає, що кожен член CDR є інформатором. Але можливостей достатньо, щоб змінити те, як люди поводяться один з одним.
«Хабла баджіто». Тише голосу.
Це звучить нешкідливо, доки ви не зрозумієте, що хтось говорить це тому, що ви обговорюєте політику у власному домі.
Це одна з речей, яка вважаю найбільш огидною в диктатурі: те, як вона проникає у звичайні стосунки. Зрештою ви обчислюєте, хто може вас почути, кому ви довіряєте та чи може коментар повернутися, щоб завдати вам болю.
Мабуть, контролю над газетами було недостатньо. Вони також хотіли куадру.