Це реальність багатьох державних службовців на Кубі.
Державної зарплати далеко не достатньо, щоб покрити навіть найнеобхідніше. На їжу, ліки, засоби гігієни, транспорт і одяг витрачається набагато більше, ніж середньомісячна зарплата. Прожити лише на державну зарплату просто неможливо.
У результаті мільйони людей залежать від допомоги родичів за кордоном, сторонніх перешкод або неформальної економіки, щоб просто вижити. Робота на повний робочий день ніколи не гарантує ні гідного рівня життя, ні того, що ви протримаєтеся протягом місяця.
Ось чому кожен кубинець «краде» в уряду, скільки може: вони «крадуть» їжу, ліки та різні продукти, щоб потім перепродати їх на чорному ринку.
Це один із найяскравіших прикладів економічної поразки системи централізованого планування Куби: після десятиліть обіцянок рівності та процвітання навіть постійної зайнятості вже недостатньо, щоб забезпечити гідне життя.
Чи могли б ви прожити на 12-15 доларів на місяць? (Звичайно ні, але просто для самоаналізу)